РОЗЛУКА

 

РОЗЛУКА

вірш



РОЗЛУКА

...а я,
вчепившись пальцями у ніч,
молилася:
"Ноче!
поверни той поїзд".
...Лиш кліпав ліхтаря скептичний проріз,
й перонний міст-
від мене врізнобіч.

Розлуку винесла,
як рану з бою.

Що важіль зміни швидкостей-
душа:
в нікуди йти, в нікуди поспішать,
сваритися до сліз самій з собою,
ненавидіть у інший бік квиток!

Хоч ми, розлуко, й здавна нерозлучні,
таж на твоїх настояних колючках
бджолиний мед
з шипшинових квіток!


Создан 01 ноя 2007



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником